Усі слова в мові складаються із звуків. Звуки мови творить мовний апарат людини: губи, зуби, язик, піднебіння, гортань, голосові зв’язки. Звуки творяться під час видихання людиною повітря. Повітря з легень через бронхи й трахею потрапляє в гортань. Гортань складається з хрящів, до яких прикріплені голосові зв’язки. Коли зв’язки зближені й натягнені, то струмінь повітря про­ривається через перешкоду, яку утворюють зв’язки, і хитає їх, унаслідок чого й утворюється голос. Звуки остаточно формуються в ротовій порожнині. Залежно від участі в їх творенні голосу й шуму звуки поділяють на голосні й приголосні.

Голосні - це звуки, під час утворення яких органи мовлення не створюють перешкод струменеві видихуваного повітря, тобто в їх творенні бере участь лише голос. В українській мові шість голо­сних звуків - а, о, у, е, и, і.

Приголосні - це звуки, під час утворення яких струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони, що їх утворюють органи мовлення. Залежно від того, що переважає - голос чи шум - під час утворення приголосних звуків, їх поділяють на глухі (п, тп, т’, к, ф, с, с’, ш, х, г, ц, ц’, ч) й дзвінкі (в, р, р’, л, л’, м, н, н’, й, б, д, д’, ґ, з, з’, ж, дз, дз’, дж). Під час утворення дзвінких звуків шум переважає над голосом, а глухі звуки творяться за допомогою лише шумів.

В українській мові приголосні звуки можуть бути м’якими або твердими. Можуть бути м’якими р\ л’, н’, д’, з’, дз’, т’, с’, ц’. Не бувають м’якими б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, дж, ш, ч. Приголосний й - завжди м’який. Іноді звуки, які не бувають м’якими, можуть бути пом’якшеними перед я, ю, є, і.