Мова - засіб формування й розвитку думки, реалізації духовної культури народу.
Мова - засіб творення й консолідації суспільства.
Мова - засіб самоіндентифікації та вираження ментальності народу.
Мовлення - форма існування мови.
Рідна мова - це мова своєї нації, рідного народу, мова батьків, що пов'язує людину з попередніми поколіннями,їх культурою, духовними цінностями та виконує людинотворчу та національну роль.
Державна мова - офіційна мова сучасної держави. Україні державною є українська мова, тобто це мова офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними своїх обов'язків, у роботі та діловодстві органів державної влади, а також у галузі освіти, науки, культури, техніки, виробництва, транспорту, ЗМІ. Державний статус української мови закріплений у Конституції України.
Рідна мова - це мова своєї нації, рідного народу, мова батьків, що пов'язує людину з попередніми поколіннями,їх культурою, духовними цінностями та виконує людинотворчу та національну роль.
Державна мова - офіційна мова сучасної держави. Україні державною є українська мова, тобто це мова офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними своїх обов'язків, у роботі та діловодстві органів державної влади, а також у галузі освіти, науки, культури, техніки, виробництва, транспорту, ЗМІ. Державний статус української мови закріплений у Конституції України.
Літературна мова - форма вияву національної мови, що відповідає усталеним, загальноприйнятим нормам; протиставляється територіальним діалектам, жаргонам, просторіччю, лайливим словам. Будь-яка розвинена літературна мова становить систему функціональних стилів.
Функціональні стилі мови різновиди літературної мови, які виділяються відповідно до типів спілкування і функцій мови в різних сферах суспільства. У сучасній українській літературній мові виокремлюють такі стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, розмовний, художній, конфесійний, ораторський та епістолярний.